дух

дух
ч.
1) род. -у, тільки одн. Психічні здібності, свідомість, мислення. Досягнення людського духу. || У матеріалістичній філософії та психології – мислення, свідомість як особлива властивість високоорганізованої матерії, вищий продукт її. || В ідеалістичній філософії – нематеріальне начало, яке лежить в основі всіх речей і явищ та є первинним щодо матерії. Абсолютний дух.
2) род. -у, тільки одн. Внутрішній стан, моральна сила людини, колективу.
••

Занепада́ти ду́хом — втрачати бадьорість, надію на щось, зневірятися в можливості чого-небудь.

Набира́тися ду́ху — набиратися сміливості, рішучості; наважуватися.

3) род. -у, тільки одн. Загальний внутрішній зміст і напрям, основний характер чого-небудь. || Суть, істинний сенс; зміст чого-небудь. || Який-небудь елемент, що визначає поведінку, характер, напрям думок і т. ін.
••

У ду́сі чого — у певному напрямку.

4) род. -а. За міфологічними і релігійними уявленнями – добра або зла безплотна, надприродна істота, що бере участь у житті природи і людини.
••

Злий (нечи́стий, лихи́й і т. ін.) дух — за релігійними уявленнями – надприродна істота, що втілює в собі зло; сатана, чорт.

Святи́й Дух — за християнським віровченням – третя особа Святої Трійці.

5) род. -а, тільки одн. За релігійними уявленнями – безсмертна, нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя і відрізняє від тварини; душа.
••

На духу́ заст. — на сповіді.

6) род. -у, тільки одн., розм. Процес вдихання й видихання повітря (перев. у сталих словосполученнях); дихання.
••

Що є ду́ху — з усієї сили, скільки вистачає сили.

7) род. -у, тільки одн., розм. Те саме, що повітря. || Тепле, нагріте повітря.
8) род. -у, тільки одн., розм. Те саме, що запах; аромат.
••

Щоб [і] ду́ху не було́ — настійна вимога до кого-небудь зникнути, перестати бувати десь.

Ні слу́ху, ні ду́ху — нема ніякої звістки.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат
Синонимы:
, , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,


Антонимы:

Полезное


Смотреть что такое "дух" в других словарях:

  • ДУХ — (греч. nous, pneuma; лат. spiritus, mens; нем. Geist; фр. esprit; англ. mind, spirit) 1. Высшая способность человека, позволяющая ему стать субъектом смысло полагания, личностного самоопределения, осмысленного преображения действительности;… …   Философская энциклопедия

  • дух — а ( у); м. 1. Сознание, мышление, психические способности человека. В здоровом теле здоровый д. Материя и д. Свойства человеческого духа. // В материалистической философии и психологии: мышление, сознание как особое свойство высокоорганизованной… …   Энциклопедический словарь

  • ДУХ — муж. бестелесное существо: обитатель невещественного; а существенного мира; бесплотный житель недоступного нам духовного мира. Относя слово это к человеку, иные разумеют душу его, иные же видят в душе только то, что дает жизнь плоти, а в духе… …   Толковый словарь Даля

  • дух — [душа человека] сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? духа, чему? духу, (вижу) что? дух, чем? духом, о чём? о духе 1. Духом называют нематериальную часть человека, к которой относят сознание, чувства, характер и т. п. Свойства… …   Толковый словарь Дмитриева

  • ДУХ — ДУХ, духа, муж. 1. только ед. Психические способности, ум. Здоровый дух в здоровом теле. 2. только ед. Бодрость, моральная сила, готовность к действию. Дух войска. Подъем духа. Собраться с духом (см. собраться). Пасть духом (см. пасть1). 3. В… …   Толковый словарь Ушакова

  • Дух — Дух: В Викисловаре есть статья «дух» Дух (философия)  философское понятие, часто отождествляемое с невещественным началом. Определение соотношения духа и материи зачастую считается основным вопросом философии. Дух (мифология) … …   Википедия

  • дух — См. душа, запах, зловоние, направление, настроение, обычай, сердце, смелость, стиль в духе, во весь дух, воспрянуть духом, вышибить дух, достанет духу, единым духом, живым духом, злой дух, испускать дух, нет духа, нечистый дух, ни слуху ни духу,… …   Словарь синонимов

  • дух — ДУХ, а ( у), муж. 1. Сознание, мышление, психические способности; начало, определяющее поведение, действия. Материя и д. В здоровом теле здоровый д. Д. противоречия (стремление спорить). Д. возмущения. 2. Внутренняя, моральная сила. Высокий… …   Толковый словарь Ожегова

  • ДУХ — философское понятие, означающее невещественное начало, в отличие от материального, природного начала. Дух истолковывается как субстанция (пантеизм), личность (теизм, персонализм). В рационализме определяющей стороной духа считается мышление,… …   Большой Энциклопедический словарь

  • Дух — м. Одно из лиц Святой Троицы; Дух Святой (по христианскому вероучению). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ДУХ 1 — ДУХ 1, а ( у), м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»